Царь Хробаків Довгасрака.
Царь хробаків коли еього за голову блоха вкусила Трохи з ума зийшов, а потім і кабіну геть від глузду понесло... І він решив знаходячись в такому стані, Що хробакам, де гніздувалося еього кубло, Землі вже дуже мало стало, І треба перерити все село. А поруч, де високий ріс лопух, Стояло місто — мурашиний край. Дійшов до них отой недобрий слух — І кожен крикнув: - Довгасрака, не пускай! «Цей підорас розриє наш район! — Гукав із пагорба старий мураха, — Він скрізь нагадить, рознесе валом, І перериє все тут, сучий маха! Збирайте військо! Гостріть жвали й лапи! Поки ця дрянь не поповзла в двори, Схопіть за дупу цю гидоту довгосраку, Щоб він забув дорогу догори! Збирайтесь в купи! та женіти його далі! Загоним сучку хробаків в глибокі рви, Хай той хробаче здохне у кривавом залі, І мор підкосить його назавжди! Бо як пустити хробака до двору — Він перекопає усе до дна. Сьогодні село, а завтра гори — І не залишиться від світу ні зерна!» Хочется пояснить что им...